Дослідники Американського коледжу кардіологів виявили, що рівень смертності від гострого інфаркту міокарда знизився в середньому на 4% на рік протягом останніх двох десятиліть. Проте серцево-судинні захворювання досі є одними з найпоширеніших причин смертності у світі.
Хоча ще до 1920-х інфаркт вважався станом, після якого не виживають, вчені та лікарі продовжували його досліджувати. З часом вони зрозуміли, що можна не лише зменшити негативні наслідки завдяки медичному втручанню, а й запобігти та розпізнати ранні ознаки інфаркту / серцевого нападу. Так у 1950-х зʼявилося хірургічне шунтування (операція з відновлення кровотоку серця), а в 1960-х — перші портативні дефібрилятори.
У наш час ефективним методом профілактики та діагностики інфаркту є коронарографія, коли через артерію у руці чи пахвині вводять спеціальний катетер з контрастною речовиною. Лікар на рентгені бачить, де у серцевій судині перекривається кровотік, та усуває його. Вчені також продовжують шукати передвісники можливого інфаркту. Наприклад, дослідники Американської кардіологічної асоціації за допомогою штучного інтелекту визначили, що накопичення кальцію в головній артерії за межами серця може передувати майбутньому інфаркту або інсульту.
В Україні ж статистика хвороб серця досі невтішна: останні 8 років кожного року понад 400 тис. українців помирають від захворювань кровообігу, серед більш як 10 тис. осіб — від інфаркту міокарда. З початком повномасштабної війни ситуація лише погіршилась:
- кількість інфарктів зросла;
- цей гострий стан «помолодшав» і тепер виникає в людей віком 45-50 років, хоча раніше був поширений серед 60-річних та старших осіб.
Зважаючи на поширеність проблеми та з нагоди Міжнародного дня серця, який щороку відзначають 29 вересня, щоб нагадати турбуватися про своє серце, у цьому матеріалі ми розповімо, які ознаки притаманні інфаркту, як запобігти та, найголовніше, — як врятувати людину, якщо ви підозрюєте у неї інфаркт.
Важливо: у матеріалі ми будемо використовувати слово «інфаркт» у значенні «інфаркт міокарда» (з грец. міос — м’яз, а кардіа — серце, тобто інфаркт серцевого мʼяза).
Різниця між інфарктом та інсультом
Якщо ви й досі плутаєте, що є інфаркт, а що — інсульт, ми допоможемо зрозуміти, чим вони різняться.
Обидва стани виникають, коли припиняється подача крові й кисню до одного з органів — головного мозку чи серця. Тож запамʼятайте: інфаркт — це проблема з серцем (і ви навряд чули, щоб хтось говорив «інсульт міокарда»). А ось інсульт — це проблема з мозком, і тут ми розповіли все-все про цей стан.
Якщо звернутися до медичної термінології, то інфаркт міокарда визначають як гострий стан, при якому через порушення кровотоку і нестачу кисню відмирає певна частина серцевого мʼяза, а це призводить до незворотних змін у всьому організмі.
Чому виникає інфаркт серця та яким він буває
До інфаркту можуть призвести тромб або атеросклероз судини, коли всередині неї наростає шар жирових/холестеринових клітин та починає у цьому місці перекривати потік крові. Далі ділянка, куди ця судина постачала кров, починає відмирати.
Серед інших можливих причин інфаркту:
- ішемічна хвороба серця;
- спазм артерій серця;
- високий рівень холестерину;
- генетична схильність;
- вживання наркотичних речовин тощо.
У групі ризику розвитку інфаркту також люди з такими хворобами:
- системними аутоімунними захворюваннями;
- новоутвореннями серця;
- цукровим діабетом;
- ревмокардитом;
- гіпертонією;
- тромбозом;
- ожирінням.
Як проявляється інфаркт
Серцевий напад супроводжується сильним пекучим або стискаючим болем за грудиною, який може віддавати у руку, шию, між лопаток чи у живіт. Ці відчуття, зазвичай, тривають кілька хвилин або ж «накочуються хвилями». Також може не вистачати повітря, підійматися температура чи, навпаки, кидати в холодний піт.
Якщо у вас виник нетиповий біль у грудях, який віддає у плечі, шлунок або щелепу, якщо вам важко дихати й ви відчуваєте запаморочення — негайно зверніться по допомогу!
Знати та швидко реагувати на перелічені вище ознаки та одразу звертатися по допомогу — критично важливо. Адже згідно з результатами нового дослідження, проведеного у Південній Кореї, чим швидше люди розпізнають перші ознаки інфаркту, тим швидшим й ефективнішим буде лікуванням. Це твердження може виглядати очевидним, але серед досліджуваних пацієнтів, які вперше перенесли інфаркт міокарда, лише 14% змогли його розпізнати та вчасно отримати допомогу.
Найгірше, що можна зробити, якщо відчуваєте печіння та біль за грудиною — вирішити перечекати або взагалі піти подрімати. Так ви можете затягнути стан інфаркту настільки, що значна частина серцевого м’яза загине й жодна домедична та медична допомога не зможуть врятувати ваше серце.
Перша допомога при підозрі на інфаркт
- Переконайтеся, що навколо вас безпечно, тільки тоді надавайте першу допомогу.
- Поясніть постраждалому, що збираєтеся робити.
- Викличте самі або попросіть оточення викликати швидку допомогу за номером 103. Уважно вислухайте та виконайте вказівки диспетчера.
- Посадіть чи покладіть людину так, щоб їй було зручно.
- Розстебніть та послабте на одязі все, що тисне.
- Забезпечте доступ свіжого повітря.
- У жодному разі не давайте медикаментів та слідкуйте, щоб цього не зробили інші, адже ви нічого не знаєте про алергії та особливості здоровʼя цієї людини.
- Наглядайте за нею, поки не приїде «швидка».
- Якщо стан погіршиться до приїзду медиків, зателефонуйте у 103 повторно.
- Якщо можете, дізнайтеся у постраждалого, чи має він хвороби судин, серця чи інші, які ліки приймає, які має алергії. Потім передайте цю інформацію лікарям.
- Якщо людина втратила свідомість, то в цій статті ми описали алгоритм допомоги.
Як спосіб життя впливає на можливість виникнення інфаркту
Оскільки деякі дослідження говорять про те, що COVID може вражати серце, а війна та стреси — постійні супутники українців, згадувати про важливість здорового способу життя потрібно не тільки в День серця.
Навряд чи ми скажемо щось нове, якщо нагадаємо що варто хоча б трішки займатися фізичною активністю, не курити (електронні сигарети, вейпи та кальяни теж сюди входять), не зловживати алкоголем та не захоплюватися нездоровою, надто солоною та жирною їжею. Тоді ризик отримати інфаркт у вас буде набагато нижчим, ніж якщо ви будете робити навпаки.
Тож не лінуйтеся слідкувати за тиском, власним раціоном, звертатися до психолога, якщо відчуваєте, що не здатні впоратися зі стресом, та будьте свідомими — бережіть себе й бодай раз на рік робіть чекапи організму.
Авторка статті — Ольга Казакова