Перелом — це раптова втрата цілісності кістки, часто разом із пошкодженням шкіри, мʼязів і нервових волокон. Переломи бувають відкритими (коли видно кістку, внутрішні тканини, та відбувається зовнішня кровотеча) та закритими (коли візуально порушення кістки непомітно).
На жаль, це дуже поширена травма: у 2019 році у світі було зареєстровано 178 мільйонів нових переломів різних ступенів тяжкості. Хоча в Україні складно знайти свіжу статистику, останні опубліковані дані МОЗ говорять про понад 90 тис. випадків переломів на рік, і найчастіше люди травмувалися через падіння — з висоти свого зросту чи вище.
Щоб дізнатися більше про переломи, їхню сезонність, види та першу допомогу при них, — поспілкувались з лікарем ортопедом-травматологом Кухтиним Анатолієм Вікторовичем. А також описали алгоритми допомоги при переломі кінцівки (руки/ноги) у кінці матеріалу.
Які переломи найнебезпечніші для життя?
Статистично найнебезпечніші та найлетальніші — переломи кісток тазу. Вони часто є наслідком високоенергетичних травм, що виникають, коли енергія травмувального впливу у 10–12 разів перевищує силу тяжіння, яка діє на людину. До них належать ураження електричним струмом, падіння з висоти, ДТП. Внаслідок таких травмувань виникає не тільки перелом кісток — ушкоджуються внутрішні органи та великі судини. Це несе велику небезпеку для постраждалого, оскільки людина може загинути не від самого перелому, а від внутрішньої кровотечі чи порушення функціонування кількох органів та систем організму.
Чи часто люди намагаються самі «вправити» перелом постраждалому?
Так, такі випадки трапляються доволі часто, оскільки більшість людей вважає, що можна просто «вправити» кістки, і більш нічого не робити. На мою думку, так стається, бо в Україні досі популярні «бабусі-знахарки», які щось там вправляють, ставлять на місце, і на цьому їхнє лікування закінчене.
На сучасному етапі розвитку медицини переломи розглядають не тільки як пошкодження цілісності кістки, а як пошкодження відповідного функціонального сегмента, що потребує комплексного підходу в лікуванні. Тому краще не шкодити собі, не займатись самолікуванням, а одразу звертатись до відповідних спеціалістів.
Переломи в Україні мають сезонність?
В Україні спостерігається сезонність у виникненні переломів та травм кінцівок. Для зими характерні переломи верхніх кінцівок, особливо перелом променевої кістки (наприклад, коли людина послизається і падає на руку), кістки плеча та шийки стегнової кістки (переважно у людей похилого віку), а також розтягнення гомілковостопного суглоба та перелом щиколотки. Часто ці травми зумовлені падінням при ожеледиці.
У літній сезон переважають складніші, високоенергетичні травми: переломи кісток тазу, травми хребта, переломи декількох кісток. Це пов’язано зі збільшенням кількості ДТП, падінням з висоти, а також катанням на електросамокаті, що є дуже небезпечною розвагою.
Чи є зв’язок певних видів переломів і віку або статі травмованих?
Так, звичайно, тут дуже чітко прослідковується взаємозв’язок. У дітей найчастіше бувають переломи верхніх кінцівок за типом «зеленої гілки» — дитячі кістки пластичні та під дією сили просто згинаються, як зелена гілка, тому тріщина може виникнути лише з одного боку кістки. А також травми «росткових зон» — ділянок кісток, завдяки яким кістки можуть рости в довжину.
Серед підлітків та дорослих розповсюджені травми м’яких тканин (струс, забій, розтягнення, розрив, здавлення), менісків (хрящових прокладок-амортизаторів у колінах), пошкодження зв’язок, оскільки з віком кісткова тканина стає міцною і може витримувати достатні навантаження.
У похилому віці найчастіше виникають переломи шийки стегнової кістки та остеопоротичні компресійні переломи хребців (виникають, бо кісткова тканина втрачає свою міцність).
Травми хребта: чи завжди такий перелом — це інвалідність?
Переломи хребців також виникають найчастіше при ДТП, падінні з висоти та інших високоенергетичних травмах. Такі переломи — одні з найскладніших, бо існує великий ризик пошкодження спинного мозку. Водночас сучасний рівень розвитку медицини, особливо застосування транспедикулярних систем для стабілізації хребців (спеціального механізму, що тримає хребет у правильному положенні), дозволяє вже на наступний день підіймати постраждалого на ноги, тому ймовірність повернутись до повноцінного життя після травм хребта при правильно проведеному лікуванні та реабілітації — понад 90%.
Чи можна давати постраждалому які-небудь знеболювальні, коли надаємо першу допомогу при переломах?
Уникайте таблеток, оскільки невідомо, які ще пошкодження наявні в потерпілого. Щоб знеболити місцево, можна застосувати холодовий мішечок чи спортивний icemix. Але обов’язково ознайомтеся з інструкцією виробу. Не прикладайте лід, щоб не завдати обмороження постраждалому.
Чого точно не можна робити, якщо підозрюєте у людини перелом?
При підозрі на перелом точно не можна намагатися «вправляти» або «ставити на місце» травмовану кінцівку, бо такі дії можуть призвести тільки до погіршення стану і додаткового травмування навколишніх тканин — судин чи нервових пучків. Необхідно найбільш щадно та обережно знерухомити кінцівку та якомога швидше доставити потерпілого до лікаря.
Домедична допомога при переломі: як діяти, щоб не нашкодити
Переломи кінцівок (рук та ніг) — одні з найпоширеніших. Тож пам’ятайте: якщо у постраждалого відкритий перелом руки/ноги та кровотеча, потрібно не тільки зупинити кровотечу, а й укутати людину ковдрою/термоковдрою, щоб не почалося переохолодження організму.
Домедична допомога при підозрі на відкритий перелом кінцівки:
- Перевірте, чи вам нічого не загрожує.
- Переконайтеся, чи постраждалий у свідомості. Якщо так — заспокойте та поясніть, що плануєте йому допомогти.
- Викличте швидку допомогу.
- Якщо є масивна кровотеча, то її потрібно якнайшвидше зупинити. Для цього потрібно накласти кровоспинний турнікет або джгут на 5-7 см вище рани. Якщо неможливо оцінити місце поранення, накладіть турнікет максимально високо на кінцівці.
- Якщо людина втратила свідомість, перевірте дихання. Якщо дихання відсутнє — розпочинайте серцево-легеневу реанімацію (СЛР).
- Обережно накрийте рану чистим стерильним бинтом чи іншою тканиною, щоб всередину не потрапив бруд.
- Посадіть/покладіть людину так, як їй найменше болить. Зафіксуйте ушкоджену кінцівку в положенні, у якому вона була на момент травмування, і не намагайтеся вправляти кістки.
- Чекайте «швидку» та слідкуйте за станом постраждалого.
- Якщо є можливість, вкрийте травмовану людину термопокривалом/ковдрою.
- Якщо постраждалому стало гірше до приїзду лікарів, зателефонуйте за номером 103 ще раз.
Перша допомога при підозрі на закритий перелом кінцівки:
- Як і в попередньому алгоритмі допомоги, перевірте, щоб навколо було безпечно та оцініть наявність свідомості та дихання у постраждалого. Зателефонуйте у швидку допомогу.
- Якщо людина не дихає — починайте робити СЛР.
- Якщо постраждалий при тямі, допоможіть йому зручно розміститися. Зафіксуйте ушкоджену кінцівку в положенні, в якому вона знаходиться, але нічого не вправляйте — поводьтеся максимально обережно.
- Накрийте його термопокривалом чи ковдрою, якщо маєте.
- Перевіряйте, чи постраждалому не стало гірше, чи він не втратив свідомість.
- Якщо це можливо, дізнайтеся, що сталося з травмованою людиною та потім передайте цю інформацію медикам.
Переломи можуть завдавати сильного болю, тому допомагаючи пораненому, намагайтеся якнайменше рухати його чи зламану частину тіла. Робіть все обережно, щоб не нашкодити травмованій людині.
Авторка статті: Казакова Ольга