Якщо ви живете в Києві та інколи підіймаєте очі від екрана телефону в метро, то, певно, бачили таку штуку як AED. Вони є на кожній станції метрополітену. Та й якщо не бачили, давайте разом розберемося, що воно таке і як може допомогти при наданні першої допомоги.
AED (або АЗД) – автоматичний зовнішній дефібрилятор. І, в принципі, з назви можна зрозуміти основне призначення апарату.
Один мій друг сказав чудову фразу: “Життя ціною в айфон”. Чому? Тому що AED коштує приблизно як остання версія “яблука”. Це не означає, що кожен з нас має придбати собі АЗД замість Iphone, але означає, що ТРЦ, фабрики, музеї, вокзали та інші місця, де є велика прохідність людей, мають бути ними оснащені, як у кожній сучасній цивілізованій державі. — Михайло Думнич, засновник та головний інструктор курсів “Save a Life”.
В Україні, в громадських місцях, більшість AED з’явилися завдяки ініціативі РеаніМетро та їх проєктам. Вони працювали заради цього з 2019 року, і за цей час зробили набагато більше, ніж встановлення дефібриляторів у метро. Почитайте трохи про РеаніМетро, вони дуже круті.
На станціях Київського метрополітену дефібрилятори перенесли в загальний доступ лише в 2021 році, до цього вони зберігалися в касирів. А вже 22 березня 2021 року працівник Національної Поліції провів першу успішну реанімацію з використанням автоматичного дефібрилятора.
Всього, з моменту їх встановлення, в київському метро врятували аж вісьмох людей. І це все зробили не медики, а звичайні люди!
Якщо ви досі не вмієте або боїтеся користуватися AED, може саме це знак, щоб навчитися?
Та перед тим, як переходити до практичних порад, давайте трохи копнемо в історію.
Першій дефібриляції людини (звичайно проведеній в лікарні професійним лікарем) передували роки досліджень та тестів. Зробив це Клод Бек, американський лікар-кардіолог, у 1947 році. Він врятував 14-річного підлітка, серце якого зупинилось під час операції. Газети написали про це: “наука повертає американців з мертвих”.
До 1950-х років дефібриляцію робили тільки на відкрите серце. А сучасний метод називається external defibrillation і його розробили майже одночасно Вільям Коувеннховен та Пол Золл.
Ще, очевидно, не завжди можна доправити людину до дефібрилятора, а ось дефібрилятор до людини легко. Тому розробка портативного дефібрилятора була важливим кроком до AED, яким ми знаємо його тепер. Спочатку вони важили близько 120 кг, а зараз найлегші не дотягують і до кілограма.
Той самий Пол Золл з одного з попередніх абзаців вважається у світі батьком кардіостимуляції. У 1980 він заснував компанію ZOLL Medical, яка й досі виробляє дефібрилятори та інші прилади для лікарів та реанімації.
Після того, як AED створили, ще майже тридцять років пішло на те, щоб його почали масово використовувати на практиці.
Перший комерційний AED, Heart-Aid, розробили в Портленді, США, в кінці 1970-х. Зібралася ціла команда медиків та інженерів, щоб розробити дефібрилятор, який могла б використати для реанімації будь-яка людина, навіть без спеціальної освіти або тренування.
І лише в 1990 році він став стандартною частиною оснащення швидких допомог у Великій Британії. Ну і тоді їх ще могли використовувати тільки лікарі, а не як зараз, кожен перехожий.
Що ми можемо сказати вам про використання дефібрилятора для реанімації? Напевно, найважливіше – не бійтесь! Ці пристрої спеціально створені для людей без медичної освіти, досвіду, та навіть тих, хто взагалі не в курсі що таке домедична допомога.
Що взагалі є в апараті AED (про що вам треба знати):
- Спеціальні сенсори, які аналізують серцевий ритм постраждалого. Якщо розряд не потрібен, дефібрилятор не битиме невинну людину струмом.
- Клейкі електроди з чіткою ілюстрованою інструкцією. Вона допоможе легко наклеїти їх саме туди, куди треба. А ще їх не буде потрібно тримати під час розряду. Це виключає ризик випадково торкнутися того, кого ви реанімуєте, і отримати удар струмом. Бо кому треба двоє постраждалих по ціні одного.
- І, вишенька на торті, голосовий супровід. Апарат чітко дасть вам всі інструкції та порядок дій. Ви розберетеся куди під’єднати дроти, коли не можна підходити до людини, яку реанімуєте, і коли, власне, буде застосований розряд.
Тому навіть якщо ви вперше чуєте про реанімаційні заходи, не проходили жодних курсів, але бачите, що людина непритомна і не дихає, не бійтеся застосувати AED. Це завжди шанс врятувати чиєсь життя!
Якщо раптом у вас з’явилось розумне питання щодо того, в якому порядку та яким чином комбінувати СЛР (серцево-легеневу реанімацію) та використання дефібрилятора, маємо для вас відповідь.
- Якщо дефібрилятора поряд немає, і ви теж зовсім одні, спочатку варто викликати швидку допомогу. Потім розпочинайте СЛР і продовжуйте, аж поки не приїдуть медики, або не з’явиться можливість відправити когось за AED.
- Якщо ви не одні, то варто розділити обов’язки: хтось один проводитиме СЛР, а інша людина принесе дефібрилятор та викличе швидку.
- Ну і коли ви вже маєте в розпорядженні AED, то спочатку треба використати його, а потім, за необхідності, розпочати СЛР. І не забувайте, що швидка допомога все одно потрібна, не забудьте її викликати!
“В деяких країнах дефібрилятори можна знайти в найнеочікуваніших місцях. Обабіч доріг, на гірських тропах, тимчасових парковках, поряд з пляжами, а в Швеції, до прикладу, на місце події AED доставили за допомогою дрона ще до приїзду “швидкої” врятувавши життя.” — додає Михайло.
Тому, давайте разом ставати кращими та більш свідомими, і створювати навколо себе середовище безпеки. Бо наша відповідальність та підготовка можуть врятувати життя.
Авторка статті: Наталія Браташова